Монастирські споруди кінця XVIII століття є нащадками Богоявленського чоловічого монастиря, закладеного ще на півтора століття раніше. При ньому ще у XVII столітті діяв філіал Києво-Могилянського колегіуму, заклавши основи освітньої слави Кременця
Унікальна міщанська споруда кінця XVII - XVIII століття завдяки своєму плануванню: спільна стіна окремих окремих будинків. Саме цьому вона і завдячує своєю народною назвою. "Кременецькі близнюки" становлять органічну частину історичної частини Кременця.
Одне із найдавніших у Європі збережених єврейських кладовищ. Вперше представники цього народу у Кременці згадуються 1348 року у грамоті, якою місту дарувалося Магдебурське право. Саме тут століттями вони знаходили свій вічний спочинок
Офіційна назва кладовища пов'язана із давнім Храмом Святої Параскеви П'ятниці, який ще у другій половині XVII століття перенесли на тодішнє передмістя Дубенське. за переказами. саме там і похоронили козаків, які загинули під час штурму Кременецької фортеці 1648 року. Характерною рисою кладовища є надгробки, виконані у формі бандур. Детальніше у розділі з історичними дослідженнями.
Місце, де гетьман Іван Мазепа зважився на зміну долі - своєї та України. А комплекс, який відомий офіційно як палац Чосновського, постав завдяки старанням графа-філантропа Вороніна. Завдяки йому з кінця ХІХ століття до сучасності у приміщеннях палацу діє навчальний заклад. І як без дендропарку, який манить прохолодою та затишком
Найвеличніша споруда Кременця - у прямому та переносному значенні цього слова. Зуміла поєднати в собі традиції західноєвропейського та наддніпрянського бароко XVIII століття. Саме у його приміщеннях діяв знаменитий Волинський ліцей, який став прабатьком Київського університету. Від початків існування він є прикладом того. як в одних стінах може тісно співіснувати церква та освіта. І відвідайте сучасний Свято-Преображенський храм - у ньому, у формі фресок, Ви побачите відновлення традицій українського іконописання.